Юшков Богдан - випускник гімназії 2016 року

Я - Богдан. У гімназію №267 я прийшов у третьому класі. Шкільне життя—це незабутні спогади, які залишаться зі мною назавжди. Народився я 17 років тому у місті Києві. З дитинства я пишаюсь нашим містом, з його вражаючою  архітектурою та неповторною атмосферою. Я змалечку захоплююся спортом, вважаючи, що у здоровому тілі—здоровий дух. Але це не єдине моє захоплення. Ще мені подобається читати, слухати музику, складати макети кораблів. Мені здається, що зараз  ми маємо великі можливості для самореалізації,  було би бажання . 

У майбутньому я хочу стану юристом,  тому що юридична освіта забезпечує знання закону, розуміння правових обов'язків громадян, прав і свобод людини, що може бути застосовано в будь-якій сфері демократичного суспільства. Тож попереду  ще багато роботи!!!

 В 11 класі вчитися доволі важко, крім того не хочеться зосереджуватися на тому, що  менш, ніж через рік ти вимушений будеш покинути школу. Трохи сумно, але попереду багато нового і цікавого.

Наша гімназія  одна з найпрестижніших у районі.  Я люблю її за те, що у її стінах почував себе як вдома. Можливо не все було гарно, але це частина мого життя. 

Я вдячний  нашим вчителям, які  змогли донести мені знання, незважаючи на мою природну лінь.  Я хочу  подякувати всім  педагогам і побажати їм терпіння і наснаги.  Дуже скоро ми покинемо школу і почнемо доросле життя, але ті знання і навички, які ми отримали в її стінах, залишаться з нами назавжди.

Валерія Зосімова

- Добрий день, Валеріє. Що ти можеш розповісти про себе?

- Добрий день. Мене звуть Валерія Зосимова. Я випускниця 2006 року, навчалася у гімназії №267 (тоді ще спеціалізованій школі) з 5-го класу, тобто з 1999 року.

- Чи пам'ятаєш  ти свого класного керівника, що був, коли ти випускалася?

- Звісно. Це був випуск 2006 року, я була в 11 А і класним керівником на той момент в мене була Олекса Вікторія Віталіївна.

- А які шкільні події тобі запам'яталися найбільше?

- Випускний. Також дуже завжди любила міжнародний день культури або день Європи, коли всі класи починаючи з 7-го представляли культуру різних країн на конкурсній основі; досі пам'ятаю презентацію п'ятих класів; а ще дні самоврядування.

- Чи допомогло тобі навчання в нашій гімназії?

- Так, дуже допомогло знання англійської при вступі до університету, рівень англійської в школі був набагато вище ніж в там, тільки шкільна англійська і рятувала. Також на хорошому рівні були російська та українська мови.

- А хто ти зараз? Яке твоє сімейне положення?

- Я незаміжня. Закінчила Київський університет ім. Бориса Грінченка, філологічний факультет (англійська, іспанська). Працюю в Шевченківській районній організації політичної партії.

- Коли будуть діти, відправиш їх вчитися в гімназію №267?

- Якщо буду жити в цьому районі, то обов'язково.

- І на останок, які спогади в тебе залишилися про нашу гімназію?

- Я довгий час після випуску дуже сумувала і зараз би з задоволенням на пару тижнів повернулася б за парту. У нас був чудовий клас і зараз основне коло мого спілкування складають мої колишні однокласники, тобто школа мені подарувала хороших друзів. Також у пам'яті залишилися деякі вчителі, які дійсно є гідним прикладом і заслуговують подяки. Я займалася бальними

танцями, тому рідко який шкільний концерт залишався без моєї участі (з моїм партнером ми вчилися в одному класі), і я до цих пір вдячна всім вчителям і Людмилі Василівні за те, що вони нас так любили і завжди голосно аплодували! Загалом наша школа, точніше вже гімназія - найкраща!

- Дякую за інтерв'ю. Успіхів тобі!

         Інтерв'ю брала Полякова Марія, 11-А клас.

Михайло Шарков

Михайло Шарков— випускник гімназії № 267. По закінченню гімназії реалізовув свій творчий потенціал та займався саморозвитком.

 - Моею улюбленою вчителькою була наш класний керівник — Олекса Вікторія Віталівна.  Вона була гарним педагогом, який допоміг мені розкрити свій внутрішній потенціал та повірити у свої сили.

 - Який предмет був улюбленим?

- Я обожнював англійську мову.

- Чим займалися після закінчення гімназії?

- Я навчався в Національному Авіаційному Університеті. За спеціальністю -  інжинер-програміст аеронавігаційних систем. Також я закынчив Харківський Інститут Фізкультури. Я захоплювався танцями, тому присвятив себе спортивно-бальним танцям.

Також, я займаю активну громадську позицію -  підтримую рух активістів, "Народний контроль",

Свое подальше життя збираюся повязати з політичною сферою.

- Чи знадобилися Вам знання та навички набуті під час навчання?

- Високий рівень вивчення англійської мови знадобився мені у ВУЗі та у професійній діяльності. Також, особисто для себя я займався вивченням исторії, адже неможливо створювати майбутне, на знаючи свого минулого.

- Чи хотіли б Ви, щоб ваші діти навчалися в гімназії?

- Зараз я неодружений, тому дітей не маю. Але мій племінник навчаеться. Здобуття середньої освіти в цій гімназії надає можливість самореалізації у майбутньому.

Підготувала Береговська Олена, учениця 11-А класу

Катерина Дмитренко

Наталія: Здрастуй, я учениця гімназії № 267. Ви теж там навчалися? Якщо є час і бажання Ви не могли б мені допомогти в проекті гімназії?

Катя: звичайно)

Наталія: у школі діє музей і нам було поставлено за мету знайти колишніх учнів гімназії. Можете відповісти на деякі питання?

Катя: можу)

Н: З якого по який клас навчалися і рік бажано?

К: з 1 по 11 (2000-2010 н.р.)

Н: Пам'ятаєте ім'я класного керівника та однокласників?

К: Акуленко Людмила Василівна, а однокласників перераховувати треба? Їх там 30, але імена пам'ятаю

Н: того хто вам найбільш запам'ятався

К: Дєдковська Саша найкраща подруга

Н: хто був першим вчителем?

К: Лихацька Катерина Павлівна

Н: чи допомогла вам гімназійське навчання в самореалізації?

К: частково так)

Н: а саме?

К:

1) мені це дало можливість вступити у найпрестижніший ВУЗ країни (підготовка допомогла);

2) хороша база для вивчення надалі іноземних мов (вчу зараз 3)

3) гімназія посприяла розвитку творчих властивостей, що в даний час допомагає у навчанні, в написанні різних робіт.

 Н: де навчаєтеся і професія?

К: КНУ ім. Т.Шевченка, факультет соціології, на 3 курсі

Н: сімейний стан? (якщо хочете можете не відповідати)

К: незаміжня, дітей не маю поки теж))

Н: Самі пам'ятні шкільні моменти?

К:  напевно це чергування по школі, прибирання території школи (це весело було завжди) ну і звичайно випуск) а ще напевно, я б ще приплюсувала репетиції вальсу) і 7 грудня, день самоврядування

Н: спілкуєтесь з однокласниками зараз?

К: тільки з подругами

Н: напишіть пару слів про гімназію))

К: незважаючи на всі казуси які бували, все ж про школу зараз згадую як про дуже навіть безтурботні часи. Дуже вдячна Тетяні Костянтинівні за викладання інформатики, вона завжди вимагала та нервувала, але зате я тепер ас просто в цьому в університеті) а Олені Миколаївні Варгас, спасибі, за те, що прищепила любов до мови) Школа - це завжди світлі спогади!
 

           Підготувала Карпюк Наталія 11-Б (2012-2013 н.р.)

Інтерв’ю випускника

Сьогодні ми візьмемо інтерв’ю у одного із випускників минулих років та дізнаємося як і чим вони живуть сьогодні.

Я візьму інтерв’ю у Пуліна Ярослава.

- Ярославе, з якого та по який рік ти навчався у цій школі?

- Я навчався з 1997 по 2007 рік. Закінчив 11 класів, але тоді ще всі діти з 3 класу одразу переходили до 5.

- А хто був твоїм першим вчителем?

- Моєю першою вчителькою була Фінік Катерина Павлівна, я і зараз радий її бачити.

- Ярославе, а назви нам пару імен своїх однокласників та хто був твоїм класним керівником від 5 класу.

- Із тих, кого інколи бачу можу назвати Семченко Сергія, Пронів Катерину та Ткаченко Владислава, а класним керівником була у меня Попова Надія Павлівна. 

               Ось, до речі, фотографія шкільних років.

- Чи допомогли тобі здобуті знання у житті?

- Так, звичайно! Школа – це ж оснава знань, яку людина отримує у своєму житті!

- Хто ти зараз і ким працюеш?

- Акробат, артист цирку.

-Чи є у тебе якісь пам’ятні моменти з навчання?

- Так, їх безліч! Ми тоді були ще молоді и робили майже все що робите зараз ви, навіть більше.

- Ще цікаво знати твій сімейний стан.

- Я не одружений та не поспішаю з цим ділом.

- І останнє питання – чи хотів би ти, щоб твої діти навчалися в цій школі?

- Так, чому б ні? Гарна школа, гарна освіта та гарні вчителі!

- І ще одне прохання – чи можеш ти дати нам декілька своїх фотографій?

- Так, звичайно!

-         А це наша спільна фотографія з моїм другом дитинства.

-   

 Інтерв’ю взяв учень 11 – Б класу Пулін Руслан.

Левицька Катерина

- З якого року ви навчались у 267 гімназії, коли завершили навчання?

Я почала навчатися у цій школі у 1998 році. Провчилася в ній до 2010 року. 

- Чи пам'ятаєш ті свого першого учителя ?

Ні. нажаль не пам'ятаю її ім'я.

 - А хто був класним керівником у цій школі? 

Акуленко Людмила Василівна. Хоча пройшло вже багато років,але я добре пам'ятаю її. 

- А чи зможете згадати своїх однокласників? 

Так, ми з ними періодично зустрічаємося, їх я теж добре пам'ятаю, зокрема- Илона Гусар, Каролина Гайдамака. 

- Можеш згадати, хто був твоїм найулюбленішим учителем?       

В мене не бело улюблених вчителів, проте Любмилу Василівну я дуже любила.  

- Чи допомогли тобі здобуті знання у житті? Як саме?

Звичайно допомогли. Будь-які знання спрощують життєвий шлях. Школа дала мені хорошу базу знань, своєрідне підгрунття, на якому я далі розвивала та «розбудовувала» свою освіту. 267, на той час, школа мала високий рівнь вивчення саме гуманітарних наук. Це мені дуже допомогло у майбутньому, адже за освітою я - філолог. 

- За освітою - лінгвістик, а ким працюєш? 

Я - перекладач.

- Залишились які-небудь пам'ятні моменти зі шкільного життя? 

У всіх людей залишаються такі моменти. Я - не виключення. На зустрічі однокласників ми часто згадуємо ті самі моменти, радісні хвилини шкільного життя. їх дуже багато і вони досі зігрівають мою пам'ять. 

- Розкажи про свій сімейний стан. 

Я не заміжня, але в мене є хлопець, якого я дуже кохаю. 

- Чи хотіла б ти, що б твої діти навчались у цій гімназії?

                                                         Звичайно хотіла б!

                                                         - Останнє, про що я хотіла попросити - це декілька фотографій для архіву. 

Так. звичайно. Але нажаль фотографій з класом в мене не залишилося.

Брала інтерв'ю - Будняк Анастасія, 11-Б клас.