Випускник гімназії: Цимбаленко Дмитро Петрович

1. Коли й де ви народились? Хто ваші батьки? Чим любили займатися в дитинстві?

- Я народився в місті Києві, 26 травня, 1985 року. Маму звати Тамара, а тата – Петро. Тато працював на заводі, та розповідав завжди багато цікавих історій. В дитинстві дуже любив читати. Читав фантастику, та усе, що було вдома.

2. Чи є у Вас дружина, діти? Чи хотіли б Ви віддати свою дитину до гімназії №267?

- Так, в мене є дружина, Олена. І син – Іван, якому в серпні буде 6 років. Так, ми вже подали заяву в перший клас.

3. Де ви навчалися? Де Ви працюєте зараз?

- Закінчивши 267 гімназію в 1997, я вступив спочатку до Політехнічного інституту, але провчившись там декілька місяців, зрозумів, що це не моє, і пішов звідти. Я подав документи до Університету фінансів і міжнародної торгівлі. Отримавши диплом з відзнакою, мене взяли до Міністерства економічного розвитку торгівлі України. Там я працюю до сих пір на посаді начальника відділу торгівельно-економічного співробітництва.

4. Чи пам’ятаєте Ви якусь веселу історію зі школи? Було б цікаво послухати.

-Ахахаха. Так нічого й не згадаєш. Кожного дня в школі траплялися якісь речі, яких я зараз вже й не пам’ятаю. Пам’ятаю дуже гарно якусь екскурсію, коли ми їхали автобусом з класом. Тоді було спекотно, й ми вчотирьох сиділи позаду. Андрєєва Валентина Іванівна, наш класний керівник, викладач української та російської мов, сиділа попереду. Вона повернулася, і в ту ж хвилину автобус почав стрибати по нерівній дорозі. Мій друг в ту хвилину пив солодку воду, яка в мить опинилась у нього, і, звичайно, у мене на штанях та футболці. Ну всю екскурсію ми проходили у мокрих і липких речах.

Дякую за інформацію! Інтерв’ю брала учениця 11-Б класу Бугай Софія.